Главная Новости Пиьма Вдячність за своє життя

Вдячність за своє життя

Пастор Сандей, добрий вечір!

Хочу Вам висловити вдячність за своє життя.

Я вдячна Богу і долі за те, що попала в Церкву Посольство Боже, у Вашу домашню групу, за можливість вчитися у Вас. Не знаю, де б я була зараз, якщо б цього не сталося.

Я жила в забитому селі, якого немає на карті ні України, ні області і про яке ніхто не знає. І вирватися подалі із нього я мріяла до 20 років свого життя.В Київ я приїхала вчитися ніякою, без перспектив, без віри, що я щось зможу досягти в житті. І тільки прийшовши в Церкву, я поступово вчилася думати і жити, і щось робити, формувати пріорітети, спілкуватися з людьми. Бо до того, я не була пристосована до життя зовсім.

В мене не виходило практично ніщо, за що я б не взялася, особливо тяжко мені було вчитися в Консерваторії. Не то, щоб я не хотіла, я просто не могла. Я думала, що на мені якесь прокляття, з якого я ніяк не можу вибратися, не можу нікому розповісти і нічого зробити. Але після Ваших проповідей у Церкві, я заново вчилася жити. Поступово в мене почало виходити вірити в себе, вчитися, і до 5 курсу вийшло бути кращою студенткою. Я навіть захотіла поступити в магістратуру, потім вступила в аспірантуру на бюджет. А потім була Ваша домашня група. І моє життя набрало обертів - нове мислення, нові завдання, цілі, працездатність і результати, про які я навіть не осмілилася мріяти.

Пройшло 7 років. З невпевноеної в собі студентки, мені вдалося захистити дисертацію, стати громадським діячем, ввійти в число впливових жінок України в портал "Жінка-Українка", стати одним із провідних науковців Україниу сфері культури, реалізовувати Проекти з успішними людьми - Конференції, Круглі столи, Фестивалі як Всеукраїнського, так і Міжнародного масштабів.

Оглядаючись назад, я себе не впізнаю. Мені здається, що це не я.

Дякую Вам, що навчили мене вірити та довіряти Богу, не здаватися, справлятися у житті з труднощами, бачити можливості, реагувати на них та працювати на результат.

Сьогодні я знаю, що не пропаду в житті, щоб не сталося.

Ще раз Вам дякую за своє життя. Дякую за Вашу роботу наді мною. Дякую, що приняли мене, повіили, дали мені шанс мінятися і виховали мене.

Люблю Вас, ціную, шаную і молюся за Вас.

Нехай Бог Вас укріпить, міцного Вам здоров,я.

З вдячністю та пошаною,
Ваша учениця Олена Стебельська
Просмотров 1480